11 травня 2017 року в конференц-залі Інституту всесвітньої історії (ІВІ) НАН України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Подолання наслідків тоталітаризму як шлях формування стабільності у Балто-Чорноморському регіоні», ініціаторами проведення якої виступили відділи історії країн Азії та Африки і трансатлантичних досліджень ІВІ НАН України, Міністерство інформаційної політики України, громадські організації «Український центр ісламознавства», «Інститут геополітичного виміру» та польсько-український інформаційний портал «Polonews».
Участь у роботі конференції взяли фахівці ІВІ НАН України, Інституту економіки та прогнозування НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, Міжнародного центру Балто-Чорноморських досліджень та консенсусних практик, Українсько-польського Форуму партнерства, Представництва Польської академії наук у Києві, Центру польсько-російського діалогу та порозуміння (м. Варшава, Республіка Польща), а також відповідальні працівники Міністерства інформаційної політики України, Посольства Республіки Польща в Україні, порталу «Крим та кримські татари», представники Української православної церкви Київського патріархату, Української греко-католицької церкви, Духовного управління мусульман України.
 |
Відкриваючи конференцію, завідувач відділу історії країн Азії та Африки ІВІ НАН України кандидат історичних наук, доцент В’ячеслав Швед підкреслив, що держави Балто-Чорноморського регіону нині активно шукають нових, найоптимальніших форматів їхнього союзу, щоб у майбутньому спільно захищати свою незалежність від зовнішніх загроз і розбудовувати демократичні суспільства. При вирішенні цих завдань вони спираються на спільне минуле, досвід тих державних формувань, які існували раніше в просторі Балто-Чорноморського регіону (Великого князівства Литовського, Речі Посполитої й інших), а також на ідеї геополітичної осі (або дуги), над якими свого часу міркували Пилип Орлик, Юзеф Пілсудський і Симон Петлюра та прихильником якої є нинішній Президент Республіки Польща Анджей Дуда. На думку В. Шведа, для країн регіону вкрай важливо подолати наслідки тоталітаризму. А це потребує, серед іншого, й наукового осмислення можливих шляхів досягнення поставленої мети й опрацювання напрямів спільного просування до нової співдружності держав Балто-Чорноморського регіону.
 |
Директор ІВІ НАН України доктор історичних наук, професор Андрій Кудряченко у своєму вступному слові відзначив актуальність теми зібрання. Він також наголосив на необхідності уважного вивчення польського досвіду докорінної трансформації суспільства в період переходу до демократичного політичного режиму. Як підкреслив А. Кудряченко, українській стороні важливо зрозуміти, як Польщі вдалося уникнути появи загрозливого для реформ феномену олігархату та як ця країна спромоглася на успішну боротьбу з корупцією. Наостанок учений відзначив велику роль історичної науки й історичних досліджень у розв’язанні складних проблем історичного процесу на теренах Балто-Чорноморського регіону.
 |
З вітальними словами до учасників конференції звернулися також керівник Департаменту зовнішніх зв’язків Української греко-католицької церкви, митрофорний протоієрей, кандидат юридичних наук Олекса Петрів, проректор з наукової роботи Київської православної академії Української православної церкви Київського патріархату протоієрей Віталій Клос і муфтій Духовного управління мусульман України шейх Ахмед Тамім. Усі вони наголосили на особливій ролі релігійного складника у вирішенні проблем спільної польсько-української історії та формуванні в українському суспільстві атмосфери толерантності й взаємоповаги між представниками різних народів і різних конфесій.
 |
Привітав учасників заходу й радник Посольства Республіки Польща в Україні, заступник Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Польща в Україні пан Яцек Жур. На його переконання, взаємовідносини між нашими двома країнами можна схарактеризувати словом «солідарність». Він запевнив, що Польща підтримувала раніше й зараз продовжує підтримувати Україну на шляху останньої до незворотних і докорінних реформ та закріплення європейського вектору її розвитку.
У вітальному слові заступника Міністра інформаційної політики України Дмитра Золотухіна наголошувалося на важливості формування та послідовного втілення в життя державної інформаційної політики, яка своєчасно, кваліфіковано й ефективно відповідала б на виклики сучасності, в тому числі на інформаційні кампанії, спрямовані на підрив партнерських двосторонніх відносин України з іншими країнами, зокрема й із Польщею.
 |
У дискусії навколо піднятих під час конференції проблем взяли участь (із доповідями й виступами) головний редактор порталу «Крим і кримські татари» кандидат історичних наук Гульнара Бекірова, заступник директора з наукової роботи ІВІ НАН України кандидат філософських наук, доцент Тетяна Метельова, головний науковий співробітник відділу глобальних і цивілізаційних процесів ІВІ НАН України доктор політичних наук Рустем Жангожа, завідувач відділу трансатлантичних досліджень ІВІ НАН України кандидат історичних наук, доцент Сергій Толстов, старший науковий співробітник відділу трансатлантичних досліджень ІВІ НАН України кандидат політичних наук Оксана Мітрофанова, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України кандидат історичних наук Валерій Кравченко, журналіст польського часопису «Polityka» Ягінка Вільчак та інші.
Підбиваючи підсумки конференції, директор ІВІ НАН України доктор історичних наук, професор А. Кудряченко подякував усім присутнім за активну участь в обговоренні та змістовні виступи, а також підкреслив актуальність і перспективність наукового розроблення проекту «Балто-Чорноморської дуги» колективом інституту – спільно з науковими установами України, Польщі, Литви й інших зацікавлених країн. За його словами, конференцію в ІВІ НАН України можна вважати початком роботи над цим проектом.
За інформацією ІВІ НАН України