25 березня 2016 року відбулося чергове спільне засідання Президії Національної академії наук України та Колегії Міністерства освіти і науки України.
Участь у заході взяли президент НАН України академік Б.Є. Патон, члени Президії НАН України, міністр освіти і науки України доктор філологічних наук С.М. Квіт, члени Колегії МОН України.
Під час засіданняНа фото (зліва направо): міністр освіти і науки України доктор філологічних наук С.М. Квіт, президент НАН України академік Б.Є. Патон, перший віце-президент НАН України академік А.Г. Наумовець, перший віце-президент НАН України академік В.П. Горбулін, віце-президент НАН України А.Г. Загородній, віце-президент НАН України В.Г. Кошечко |
Президент НАН України академік Б.Є. Патон у своєму вступному слові зазначив, вже вдруге за останні три місяці проводиться спільне засідання Президії НАН України та колегії Міністерства освіти і науки України і звернув увагу присутніх на порядок денний, яким було передбачено розгляд низки актуальних питань, спрямованих на подальший розвиток плідної конструктивної співпраці Академії та Міністерства, наголосивши при цьому, що виклики часу вимагають всілякого сприяння розвитку і поглибленню інтеграційних процесів науки й освіти як одного з найважливіших шляхів підвищення ефективності наукової та освітянської сфери, а також інтеграції української науки до світового й, у першу чергу, Європейського дослідницького простору.
Віце-президент НАН України А.Г. Загородній |
Із доповідями, присвяченими запланованому створенню Київського академічного університету (КАУ) НАН України та МОН України, виступили віце-президент НАН України академік А.Г. Загородній і директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України О.І. Шаров. Як зазначили доповідачі, створення цієї державної наукової установи подвійного підпорядкування є вкрай необхідним для забезпечення проривного розвитку нашої держави в галузі фундаментальних і прикладних досліджень за моделлю поєднання освіти, науки й інновацій, а також при підготовці висококваліфікованих наукових кадрів для вітчизняних наукових установ і вищих навчальних закладів та з метою сприяння інтеграції у світовий освітньо-науковий простір. За словами академіка А.Г. Загороднього, Академія та міністерство пропонують організувати навчальний процес у цьому університеті із застосуванням так званої «системи фізтеху», успішно реалізованої у Каліфорнійському технологічному інституті, Масачусетському технологічному інституті, а згодом – і в Московському фізико-технічному інституті. Зазначена система забезпечує раннє залучення студентів до науково-дослідної діяльності й гарантує їх високу конкурентоспроможність як на ринку праці, так і на міжнародному ринку наукових і освітніх послуг. Основними принципами «системи фізтеху» є:
1) ретельний відбір талановитої молоді, мотивованої до роботи у галузі природничих і технічних наук;
2) високоякісна базова фізико-математична й інженерна освіта, що поєднується з розвитком навичок розв’язання практичних задач;
3) індивідуальна підготовка студентів (починаючи з другого-третього курсу) безпосередньо науковцями, які працюють у базових інститутах НАН України, – шляхом залучення студентів до науково-дослідної роботи на найновішому обладнанні цих установ.
Академік А.Г. Загородній також додав, що КАУ НАН України та МОН України має стати пілотним проектом зі впровадження європейської системи Full Time Equivalent (FTE) – методики еквівалентного обрахування як викладацького, так і дослідницького навантаження професора-дослідника в європейських дослідницьких університетах. Адаптація цієї методики (еквівалентне обрахування повного робочого часу) для викладачів дослідницьких вищих навчальних закладів і наукових співробітників дослідницьких наукових установ дасть змогу ефективніше стимулювати активність учених. Планується, що до підготовки студентів КАУ НАН України та МОН України з фізико-математичних спеціальностей будуть залучені не лише профільні установи Академії, а й Київський національний університет імені Тараса Шевченка й інші провідні вітчизняні вищі навчальні заклади.
Директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України О.І. Шаров |
О.І. Шаров зауважив, що першочерговою метою планованого утворення КАУ НАН України та МОН України є підготовка (із залученням найкращого потенціалу) конкурентоспроможних висококваліфікованих спеціалістів у природничих, математичних та інженерно-технічних галузях, формування нової генерації національної наукової еліти, створення умов для професійної реалізації здібної молоді та припинення відтоку останньої з науки, а також інтенсифікація інтеграції нашої держави у світовий науковий простір. Молоді дослідники, які прагнуть присвятити себе науковій кар’єрі, перед вступом проходитимуть серйозний конкурсний відбір. У разі, якщо функціонування університету даватиме позитивні результати, Академія та профільне міністерство розглядатимуть питання про створення аналогічних установ в інших великих містах України – насамперед у Харкові, Львові, Дніпропетровську, Одесі, – підсумував О.І. Шаров.
Про завершення будівництва дослідницької ядерної установки «Джерело нейтронів, засноване на підкритичній збірці, що керується лінійним прискорювачем електронів» було повідомлено 23 березня 2016 року в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України (докладніше про це – за посиланням: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2130), доповів перший віце-президент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік А.Г. Наумовець. За словами вченого, вказана установка є цілком безпечною, адже в ній – на відміну від блоків атомних електростанцій – ядерна реакція не є самопідтримуваною, тобто відбувається лише тоді, коли її ініціюють електронами ззовні. Прискорювач електронів є легкокерованим, а установка працюватиме на низькозбагаченому урані (такому, ступінь збагачення якого не перевищує 19%). Зведення саме дослідницької ядерної установки є, на думку академіка А.Г. Наумовця, надзвичайно важливим одразу з кількох точок зору, оскільки, по-перше, засвідчує відданість нашої держави обраному нею ще в середині 1990-х рр. курсові на нерозповсюдження ядерної зброї, а відтепер – також внеском у боротьбу з міжнародним тероризмом, по-друге, створює сучасну експериментальну базу для багатьох галузей (зокрема, ядерної медицини, радіаційного матеріалознавства, ядерної фізики й енергетики), дасть змогу готувати висококваліфіковані кадри в галузі ядерної енергетики. «Джерело нейтронів» було споруджено на кошти Уряду США – а це 85 млн. дол. США – українськими компаніями. Обслуговування й функціонування цієї установки потребуватиме державної фінансової підтримки, що становитиме 3 млн. дол. США щорічно. Однак, наголосив академік, очікуваний щорічний економічний ефект від її роботи складе 1,5 млрд. дол. США – завдяки тому, що в результаті використання «Джерела нейтронів» можна буде давати обґрунтований висновок про можливість подовження безпечної експлуатації атомних електростанцій, термін гарантованої роботи яких завершується. А.Г. Наумовець також зазначив, що особисто звернувся до Президента України П. Порошенка із проханням про цілеспрямоване регулярне державне фінансування задля забезпечення експлуатації «Джерела нейтронів» у належному режимі, а також до Надзвичайного і Повноважного Посла США в Україні Дж. Пайєтта – із проханням про продовження українсько-американської двосторонньої співпраці в галузі ядерної енергетики. Дж. Пайєтт, зі свого боку, підкреслив, що дуже важливою є комерціалізація функціонування цієї установки, аби Україна отримувала від неї максимально можливі прибутки. Насамкінець доповіді академік А.Г. Наумовець висловив сподівання, що майбутнє введення в експлуатацію дослідницької ядерної установки «Джерело нейтронів» сприятиме суттєвому збільшенню кількості студентів, які здобуватимуть вищу освіту за спеціальністю «ядерна фізика й енергетика».
Заступник міністра освіти і науки України доктор фізико-математичних наук М.В. Стріха у своєму виступі зосередився на стані виконання окремих рішень попереднього спільного засідання Президії НАН України та МОН України від 28 грудня 2015 року (докладніше про підсумки цього засідання читайте за посиланням: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=1918). Він насамперед наголосив на важливості продовження перерваної колись традиції спільних засідань Президії НАН України й Колегії МОН України та розповів про заходи, яких було вжито на виконання спільних рішень Академії та міністерства. По-перше, для максимального відновлення вітчизняного наукового потенціалу в галузі морських досліджень після втрати Україною – у зв’язку з анексією Криму – значної частини інфраструктрури, що забезпечувала їх здійснення, було розроблено концепцію подальших дій у цій галузі. Також триває робота на проектом відповідної постанови Кабінету Міністрів України. По-друге, здійснено низку заходів для початку реалізації «дорожньої мапи» співпраці України з Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН), угоду про асоційоване членство в якій наша держава підписала ще 2013 року. На поточний рік заплановано нотифікацію цієї угоди та набуття Україною повноцінного членства у ЦЕРН. По-третє, в лютому у м. Краматорськ (Донецька область) відновлено роботу Донецького наукового центру НАН України та МОН України. Крім того, було затверджено план роботи цього центру, реалізація якого (плану) має початися найближчим часом. По-четверте, у межах Рамкової програми Європейського Союзу із наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020», до якої Україна долучилася минулоріч, дослідницькі проекти вітчизняних учених виграли грантів на суму 7 млн. євро. До того ж, повноважним представником України в Об’єднаному дослідницькому центрі Європейської Комісії став віце-президент НАН України академік А.Г. Загородній, який відтепер бере участь у засіданнях цієї організації. Триває поглиблення співпраці нашої держави з Євратомом.
Заступник міністра освіти і науки України доктор фізико-математичних наук М.В. Стріха |
Співдоповідачами з питань імплементації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», ухваленого Верховною Радою Україною 26 листопада минулого року, виступили віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академік А.Г. Загородній і заступник міністра освіти і науки України доктор фізико-математичних наук М.В. Стріха. Академік А.Г. Загородній зазначив, що в межах співпраці між НАН України та МОН України Академією було підготовлено й направлено до міністерства проекти із пропозиціями щодо вдосконалення вітчизняного законодавства, що регулює функціонування наукової й освітньої сфер, зокрема й до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Як зауважив М.В. Стріха, ухвалення вказаного закону передбачає численні заходи, необхідні для його повноцінної імплементації, в тому числі й внесення змін до інших численних нормативно-правових актів, а також створення низки нових органів – таких, наприклад, як Національний фонд досліджень і Національна рала з питань розвитку науки і технологій. На даний час представники наукової спільноти та державних органів активно працюють у цьому напрямі.
На фото (зліва направо): члени Президії НАН України академіки В.А. Смолій, Я.С. Яцків і В.М. Локтєв |
Про необхідність удосконалення вимог до наукових фахових видань України і підвищення рівня вітчизняних наукових видань у цілому розповіли учасникам засідання заступник міністра освіти і науки України доктор фізико-математичних наук М.В. Стріха і член Президії НАН України, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, голова Науково-видавничої ради НАН України академік Я.С. Яцків. Обидва доповідачі відзначили, що якісне та якнайширше представлення результатів вітчизняних наукових досліджень у сучасній формі, доступній для світової наукової спільноти та у сучасних загальновизнаних виданнях, має бути стратегічним завданням української науки. З огляду на це, українська наукова періодика потребує змін на загальнодержавному, академічному, освітянському й інститутському рівнях. Адже наукові періодичні видання є необхідним елементом і важливою ланкою розвитку науки й технологій, засобом здійснення оперативної комунікації між ученими, який має забезпечувати якісний відбір публікацій шляхом наукового рецензування, охорону інтелектуальної власності, слугувати фільтром для псевдонаукових статей. І оскільки високий рівень та світове визнання наукового періодичного видання засвідчує його входження до міжнародних реферативних і наукометричних баз даних (на кшталт Scopus, Web of Science, Thomson Reuters), то вітчизняні вимоги до періодичних наукових фахових видань не повинні суперечити вимогам таких баз. Як зазначив академік Я.С. Яцків, нагальною необхідністю є розроблення англомовних версій їх web-сайтів таких вітчизняних видань, а також отримання українськими вченими та науковими установами ширшого доступу до наукометричних баз даних (останнє стало предметом розмови під час зустрічей президента НАН України, а також керівництва Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського із головою ради директорів компанії «Elsevier» (одного з найбільших видавничих домів світу) паном Йонг Сук Чі (докладніше про це: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2124)). Водночас чинна вимога щодо дотримання державних стандартів у оформленні пристатейних списків посилань унеможливлює входження українських журналів до світових баз. Це зумовлює необхідність внесення змін до Порядку формування переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17.10.2012 р. №111 «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України», та підвищення рівня українських наукових видань у цілому. Заступник міністра освіти і науки України М.В. Стріха погодився з тим, що перелік наукових видань слід удосконалювати, зокрема усунути перешкоди на шляху інтеграції українських наукових видань у світовий науковий простір. Разом із тим, доти, поки українські дисципліни (зокрема гуманітарні) не будуть інтегровані у світову наукову систему, скасовувати перелік видань не можна. За словами М.В. Стріхи, «Порядок – це вимушений крок, оскільки з ним пов’язані захисти дисертацій». Доповідач також підкреслив, що однією з головних настанов для більшості зарубіжних науковців є так званий принцип «publish or perish» («публікуйся або загинь»): публікуючи статті у престижних фахових наукових періодичних виданнях, учений переслідує дві основні мети – поділитися з колегами результатами своєї дослідницької діяльності та підтвердити свій науковий статус (зокрема, й задля отримання майбутніх грантів на продовження своїх робіт). На думку М.В. Стріхи, для українських учених важливо отримати можливість оперувати світовими наукометричними базами і, можливо, національною наукометричною базою. Крім того, він представив присутнім проект «Українські наукові журнали».
Заступник міністра освіти і науки України доктор фізико-математичних наук М.В. Стріха доповів також із питання забезпечення Північного Приазов’я водою. Він зауважив, що йдеться передусім про проблему водопостачання у м. Маріуполь, населення якого щодня споживає близько 1 млн. м3 питної і близько 0,3 млн. м3 технічної води. Наразі забезпечення міста цим життєво важливим ресурсом здійснюється з використанням резервного каналу водопостачання. Проте фахівці вважають, що варто комбінувати різні джерела водопостачання, не обмежуючись якимось одним. Наразі тривають пошуки альтернативних варіантів водозабезпечення в м. Маріуполь і в регіоні в цілому.
Головний учений секретар НАН України академік В.Л. Богданов |
Насамкінець із доповіддю про фінансування Національної академії наук України у поточному році виступив головний учений секретар НАН України академік В.Л. Богданов. Він наголосив, що вітчизняна наукова сфера загалом і Академія зокрема перебувають у досить скрутному становищі, спричиненому значним недофінансуванням, закріпленим у положеннях Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік». Цей нормативно-правовий акт передбачає суттєве скорочення фінансування Академії – порівняно із минулорічним бюджетним забезпеченням – до суми у близько 2 млрд. 54 млн. грн., тоді як мінімальна сумарна потреба Академії на цей рік складає майже 2 млрд. 780 млн. грн. Таким чином, цьогорічне недофінансування НАН України склало близько 20%. А це, у свою чергу, вже призводить до низки негативних наслідків, серед яких – згортання досліджень за багатьма пріоритетними напрямами, суттєве скорочення чисельності співробітників академічних установ, запровадження режиму
неповної зайнятості у більшості установ Академії. Як зауважив академік В.Л. Богданов, порівняно з 1991 роком кількість працівників НАН України скоротилася більш ніж утричі. Відтік науковців (за кордон або в інші види діяльності) означає втрату не лише висококваліфікованих кадрів, а й державних коштів, витрачених на їх підготовку. Доповідач також поінформував учасників спільного засідання, що Академія неодноразово зверталася до Кабінету Міністрів України й, зокрема, до Міністерства освіти і науки України – із проханням про збільшення бюджетного фінансування діяльності своїх установ. За словами В.Л. Богданова, Академія – своїми численними вагомими дослідницькими результатами – довела свою ефективність – передусім за таким напрямом роботи, як наукове супроводження базових галузей вітчизняної економіки та окремих високотехнологічних виробництв. Так, бюджетні видатки на діяльність НАН України є повністю окупними завдяки одному тільки виконаному її фахівцями проекту з подовження (на 10-20 років) ресурсу експлуатації енергоблоків вітчизняних атомних електростанцій. М.В. Стріха, зі свого боку, запевнив присутніх у тому, що його профільне міністерство обстоюватиме інтереси української науки – зокрема, й Академії. Оскільки без розвитку науки й активного впровадження результатів досліджень неможливий інноваційний розвиток економіки.
У своєму заключному слові президент НАН України академік Б.Є. Патон висловив упевненість, що засідання було продуктивним і ухвалені спільні рішення сприятимуть тіснішій співпраці вчених Академії та освітянської галузі з низки актуальних напрямів. Він також зауважив, що в інтересах усієї наукової спільноти України необхідно продовжити партнерську конструктивну взаємодію Академії й міністерства з питань імплементації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Адже від цього багато в чому залежатиме подальше успішне функціонування наукової сфери.
За результатами обговорення учасники засідання ухвалили відповідні спільні рішення з кожного питання порядку денного.
За інформацією СКНД НОВ Президії НАН України, Прес-служби НАН України та Секретаріату Президії НАН України