Президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній взяв участь у Трансатлантичній великій науковій конференції (Transatlantic Big Science Conference 2024), яка відбулася 27-28 червня 2024 року у Берліні.
Конференцію започаткували Науковий інститут Карнегі (Carnegie Institution for Science) та Німецький електронний синхротрон (Deutsches Elektronen-Synchrotron, DESY) у 2022 р. у Вашингтоні.
Метою її проведення є створення можливостей для відновлення та активізації історичної співпраці між вченими і науковими установами по обидва боки Атлантики.
Цьогорічний захід зібрав міжнародних наукових лідерів, дослідників і фахівців, які працюють у різних галузях науки, і став майданчиком для важливих дискусій як науковці по обидва боки Атлантики можуть створювати транснаціональні дослідницькі спільноти для пошуку сталих рішень задля розв’язання великих глобальних проблем.
У конференції взяли участь представники національних міністерств та відомств, Європейської Комісії, міжнародних дослідницьких організацій, наукових установ та центрів, а також представники низки німецьких наукових товариств, дослідники й експерти.
Виступи спікерів зосередилися навколо основних тем заходу: фундаментальні науки; науки про Землю, океани та кліматична криза; енергетичні системи майбутнього; біоготовність та здоров’я; штучний інтелект та цифровізація; нові матеріали та ключові квантові технології; наука, суспільство та міжнародна співпраця.
Окрім сесійних засідань впродовж першого дня конференції відбулася низка тематичних круглих столів, де розглядались актуальні проблеми міжнародної наукової співпраці: трансатлантичне співробітництво в міжнародному/геополітичному контексті; захист міжнародного співробітництва – дослідження безпеки в трансатлантичному контексті; управління талантами та мобільність науковців – виклики та перспективи; відкритий доступ; розширення трансатлантичного співробітництва в епоху цифрових технологій, в т.ч. кібербезпека; наукова дипломатія; розбудова наукового потенціалу в економічно менш розвинених країнах; стійкість у великих наукових проєктах; передача технологій та подолання інноваційного розриву.
Частина заходів і дискусій на конференції була присвячена науковій системі України і посилення міжнародного наукового співробітництва задля успішного відновлення нашої держави.
Важливим складником конференції був спеціальний тематичний стіл, присвячений міжнародній підтримці системи науки в Україні. Модераторами столу були президент НАН України академік Анатолій Загородній та керівник групи міжнародних зв’язків Німецького електронного синхротрону Мартін Сендхоп.
До участі в дискусії долучилися як українські так і зарубіжні вчені та експерти: голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Олександра Антонюк; начальник відділу міжнародних зв’язків НАН України Анатолій Мирончук; заступник виконавчого директора Українського науково-технологічного центру (УНТЦ) Микола Лубів; завідувач лабораторії Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», науковий співробітник DESY Василь Маслов; президент Європейської дослідницької ради (ERC) у 2014-2019 рр. та директор Інституту вищих наукових досліджень (Institut des hautes études scientifiques; IHÉS) з 1994 по 2013 р. Жан-П’єр Бургіньйон; почесний професор Університету ім. Е. Дж. Дрекселя, директор Інституту нанотехнологій ім. Е. Дж. Дрекселя (штат Філадельфія, США) Юрій Гогоці; директор польського Національного центру синхротронного випромінювання SOLARIS Якуб Шлахетко; координатор проєктів Агентства з управління проєктами Німецького аерокосмічного центру Ніно Чкоідзе та представники німецьких дослідницьких організацій та товариств.
Учасники круглого столу обговорили широкий спектр питань: попередні та поточні європейські та американські програми і заходи з підтримки української науки; налагодження більш тісних міжнародних зв’язків та започаткування міжнародних проєктів співпраці з метою підтримки подальшої інтеграції української наукової системи в міжнародний та Європейський дослідницький простір; найбільш актуальні середньострокові та довгострокові потреби сталого розвитку українських досліджень.
Засіданню тематичного столу на пленарному засіданні конференції передувала публічна дискусія президента НАН України академіка Анатолія Загороднього з головою Falling Walls Foundation, колишнім президентом Асоціації Гельмгольца Юргеном Млинеком. Мета цієї дискусії – нагадати аудиторії наскільки важливо надавати постійну допомогу та підтримку українським науковцям у надзвичайно складний час.
Президент Академії окреслив порядок денний наукової діяльності в умовах воєнного часу, який передбачає: підтримку українських науковців, котрі, незважаючи на складні умови, продовжують працювати в Україні; забезпечення умов для повернення тих вчених, які знаходяться за кордоном, передусім молодого покоління; переорієнтацію тематики наукових досліджень для задоволення потреб оборони та безпеки; мобілізацію ресурсів і пошук нових можливостей забезпечення досліджень, у тому числі і за рахунок міжнародної співпраці; адаптацію до змінених умов життя та організацію праці в умовах воєнного стану.
Академік Анатолій Загородній відзначив, що наука в Україні продовжує розвиватися в умовах повномасштабної російської воєнної агресії, яка завдає непоправних втрат українській науковій спільноті. Він наголосив на тому, що наукова спільнота України відзначає значні зусилля, неоціненну допомогу та підтримку міжнародної наукової спільноти, як на рівні глобальних ініціатив, так і заходів на рівні країн чи окремих наукових установ, а трансатлантичне партнерство є важливим складником усіх форм підтримки науки в Україні та запорукою подолання наявних викликів і проблем.
Очільник Академії підкреслив, що здобутки та функціонування української науки під час війни є яскравим прикладом стійкості та витривалості науковців в умовах сучасних кризових ситуацій.
Академік Анатолій Загородній окремо зупинився на проблемах, які потрібно вирішувати в першочерговому порядку: збереження кадрового потенціалу; відновлення зруйнованої та пошкодженої інфраструктури наукових установ; відтворення заповідних територій, що постраждали від бойових дій; забезпечення інститутів сучасним обладнанням колективного користування; доступ до міжнародних дослідницьких інфраструктур; реставрація об’єктів національного надбання; створення нових мереж співпраці з новим поколінням української наукової діаспори, залучення її до наукових процесів в Україні та розбудови міжнародних наукових партнерств. Президент НАН України наголосив, що актуальним питанням української науки залишається інтеграція до Європейського наукового простору, більш активна співпраця з західними партнерами та країнами ЄС на рівні глобальних трансатлантичних наукових проєктів та міжнаціональних консорціумів і міжнародних наукових колаборацій. Він також підкреслив необхідність переформатування міжнародної допомоги на підтримку тих науковців, які працюють в Україні.
 |
Важливим результатом конференції є те, що її учасники підтвердили готовність надавати українській науковій спільноті необхідну допомогу та сприяння, поглиблювати міжнародну співпрацю в науковій сфері для безпеки та економічного розвитку України, її інтеграції до Європейського наукового простору. Всебічна підтримка науки в Україні – одна з головних рекомендацій конференції, офіційно включеної до висновків конференції.
Інформація та фото: Відділ міжнародних зв’язків НАН України