З нагоди 105-ї річниці Національної академії наук України її Президент академік Анатолій Загородній відповів на запитання газети «Світ».
— Шановний Анатолію Глібовичу, минуло 5 років від початку нового століття Національної академії наук України. Непростих років для країни. І все-таки, чим вони позначилися і як вплинули на життя академічних інститутів і академічної спільноти?
— Це були справді роки випробувань і викликів, яких ніхто не очікував. Спочатку — пандемія коронавірусної інфекції. Ми змушені були мобілізувати ресурси, проявити гнучкість, шукати нові можливості, пристосовуватись до інших умов для життя і роботи.
Науковці були в авангарді боротьби проти COVID-19. Ми шукали способи захисту від коронавірусу, створювали системи для діагностики, працювали над механізмами подолання постковідного синдрому.
Далі — війна. Вона змінила все наше життя. Завдала величезної шкоди українській науці, зруйнувала установи, інфраструктуру, забрала життя наших колег. Але попри обстріли, повітряні тривоги, відсутність електрики й тепла наші науковці мають мужність, а головне — бажання творити науку.
Сьогодні поряд з фундаментальними дослідженнями пріоритетним є і розв’язання важливих прикладних задач для підвищення обороноздатності та безпеки нашої держави, повоєнного відновлення.
На жаль, нова сторінка історії нашої Академії позначилась і непоправною втратою нашого багаторічного президента, людини-легенди — Бориса Євгеновича Патона… Цього року 27 листопада ми відзначаємо його, як і Академії, 105-річний ювілей.
І попри страшні для нашої держави часи Академія сьогодні продовжує його магістральний курс — працює на результат і служить державі не словами, а справами.
— Останнім часом дедалі гучніше лунають заклики реформувати Національну академію наук та національні галузеві академії. Діапазон пропозицій такий широкий, що інколи доходить до абсурду. Академія має своє уявлення про реформування і свій план дій. На ваш погляд, що робиться і має бути зроблено у цьому напрямі, яка закладається мета, точніше — якою має стати Академія?
— Так, Академія має свій план дій щодо реформування і крок за кроком його реалізує. Його головна мета — це підвищення ефективності нашої діяльності. Свої основні напрями роботи й завдання ми визначили в Концепції розвитку НАН України на 2021–2025 роки та плані заходів з її реалізації. Також свій проєкт реформування ми представляли на засіданні Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. Зазначу, що він був позитивно сприйнятий і оцінений.
Можу впевнено сказати, що чимало із запланованого вже реалізовано.
Ми провели значну роботу з оптимізації структури Академії, мережі її наукових установ і підприємств, інвентаризації матеріально-технічної бази та земельних ділянок.
Запроваджено нові підходи до фінансування наукових досліджень. Тепер під час розподілу базового бюджетного фінансування враховуються результати оцінювання та державної атестації наукових установ, їхній кількісний і якісний кадровий склад, наявність унікальних наукових приладів, розвиток наукової інфраструктури, здійснених заходів з оптимізації їхньої внутрішньої структури тощо.
Нова методика, розроблена з урахуванням досвіду європейських країн, дає змогу об’єктивно оцінити ефективність діяльності наукових установ. Перший цикл оцінювання за цією методикою було завершено у 2021 році. А на початку цього року ми затвердили нову редакцію методики оцінювання, усунувши недоліки, виявлені під час проведення першого циклу. Результати оцінювання використовувалися не лише для вдосконалення розподілу бюджетних коштів, а й для розроблення заходів з оптимізації мережі наукових установ та їхньої внутрішньої структури.
Розгорнули роботу нові органи в системі управління Академії. Відбулись засідання Науково-технічної ради НАН України. При секціях утворено науково-координаційні ради, які розглядали питання розвитку міждисциплінарних досліджень, формування нових загальноакадемічних програм, заслуховували звіти про результати їх виконання, вносили пропозиції щодо посилення координації фундаментальних досліджень.
Докладено чимало зусиль для розвитку інноваційної інфраструктури, зокрема для створення наукового парку «Академ.Сіті» та інноваційних кластерів на базі установ НАН України.
Багато заходів вжито для підтримки наукової молоді, розвитку міжнародної співпраці та інтегрування до європейського дослідницького простору, зміцнення зв’язків науки й освіти.
Національна академія наук України вже стала на шлях реформ, і багато що вже зроблено, хоча я усвідомлюю, що реформування можна було б і пришвидшити.
— Якими будуть наступні п’ять років для Академії, які завдання поставатимуть перед нею? І в чому полягає роль держави, щоб наука — і академічна, й університетська — стала основним рушієм її трансформації та перетворення у високотехнологічну, розвинену, багату і добре захищену від будь-яких зазіхань країну?
— Нині зрозуміло, що наука має відігравати одну з ключових ролей у забезпеченні нашої перемоги, повоєнному відновленні й подальшому розвитку України.
Звичайно, ми свідомі того, що сьогодні наша країна стикається з важкими викликами й переживає великі потрясіння, і що не може йтися про адекватні цим викликам обсяги фінансування нашої науки. Втім, життєво важливо вкладати кошти у власну науку, її принципово не можна перевести на «самозабезпечення».
Щодо завдань для Академії на найближче майбутнє. Пріоритети тут, на мій погляд, очевидні.
Насамперед ми маємо робити все для збереження наших колективів, збереження кадрового потенціалу. Наші науковці — найцінніше, що у нас є сьогодні. Отже, потрібно дбати про те, щоб творча і життєздатна частина наукових кадрів була збережена.
Ми й далі будемо активно вдосконалювати систему управління Академії, робити її гнучкішою, з більш значущою роллю наукової спільноти у розв’язанні як стратегічних, так і поточних питань наукового життя.
Дуже важливо створити сприятливий інноваційний клімат, ініціювати появу малих підприємств, співпрацювати з виробничниками та максимально пришвидшувати впровадження практичних технологій і розробок.
Ще одне завдання — залучити якомога більшу допомогу з боку іноземних партнерів. Це дасть змогу підтримувати високий рівень фундаментальних досліджень наших наукових установ. І така допомога має бути реалізована як у формі спільних проєктів і використання відповідних об’єктів європейської дослідницької інфраструктури, так, і це головне, як гранти на проведення нашими науковцями власних досліджень в Україні, надання для цього необхідного сучасного обладнання.
 На фото: Президент НАН України Анатолій Загородній та президент Товариства Макса Планка Патрік Крамер під час недавньої поїздки до Німеччини з нагоди 30-річчя німецько-української науково-технічної співпраці |
Джерело: газета "Світ"