Співробітники Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України провели попередню оцінку площі затоплених територій внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС. Для цього було застосовано дані радарного космічного знімання, наданого супутником Європейського космічного агентства
Sentinel-3, шляхом обчислення індексу NDWI (Normalized Difference Water Index).
Аналіз даних показав, що станом на 5 червня 2023 року затоплена площа в межах дослідної ділянки складала 830 км2, а 7 червня – вже більше 1200 км2 (рис.1-2). За результатами видно суттєве підняття рівня не Дніпра а й Інгульця.
Рисунок 1 – Просторовий розподіл індексу NDWI, що дозволяє обчислити площу водного дзеркала станом на 5.06.2023 р. |
Рисунок 2 – Просторовий розподіл індексу NDWI, що дозволяє обчислити площу водного дзеркала станом на 7.06.2023 |
Рисунок 3 – Ілюстрація аналізу затоплених територій населених пунктів з використанням маски водного дзеркала (на 07.06.2023 за даними Sentinel-3) та сервісу Google Планета Земля |
8 червня 2023 року з’явились оновлені космічні дані, надані супутником Sentinel-2 який частково демонструє результати затоплення із просторовою розрізненністю 10 м. Огляд територій можливий частково, нижче Херсона за течією Дніпра через сильну хмарність. Дані демонструють практично повне затоплення Кардашинки, Коханів, Голої Пристані, Солонців та великої кількості затоплених або суттєво підтоплених інших населених пунктів. Практично повністю затоплені всі дніпровські острови нижче Каховської ГЕС.
Рисунок 4 – Ілюстрація затоплених територій за індексом NDWI (зображення праворуч, надане супутником Sentinel-2 8.06.2023, північно-східна частина зображення частково вкрита хмарами) у порівнянні із даними за 03.06.2023 |
Слід зазначити, що підтоплення територій нижче греблі є лише однією із низки катастроф, що виникли або потенційно можуть виникнути.
Очікувані наслідки повені:
- затоплення шаром води значної площі землі;
- ушкодження та руйнування будівель та споруд;
- ушкодження автомобільних шляхів та залізниць;
- руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;
- загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;
- вимивання родючого шару ґрунту;
- псування та нищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив тощо;
- загроза інфекційних захворювань (епідемії);
- погіршення якості питної води;
- загибель людей.
Серед інших проблем, які потребують подальшого дослідження, в тому числі дистанційними методами: зниження рівня Каховського водосховища, моніторинг рівня води та її температури у ставку-охолоджувачі Запорізької АЕС, яка наразі знаходиться під окупацією.
Найближчим часом, при оновленні відкритих радарних даних Sentinel-1, буде виконана повторна оцінка площі затоплень з набагато більш високою просторовою розрізненністю (10 м на піксел у Sentinel-1 проти 300 м на піксел у Sentinel-3), що також надасть змогу більш точно оцінити площу підтоплених територій населених пунктів.
За інформацією Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України