11 лютого 2021 року, з нагоди Міжнародного дня жінок і дівчат у науці, відбулась онлайн-зустріч «Жіноче лідерство, жінка в науці в умовах постійних змін сучасності», яку організувало Вінницьке регіональне представництво Міжнародної торгової палати. Однією зі спікерок цього заходу стала виконувачка обов’язків директора Інституту математики НАН України, керівниця Інноваційного центру Київського академічного університету доктор фізико-математичних наук Олександра Антонюк. Нижче наводимо головні тези її виступу.
«Мене давно турбує питання, чому, маючи таку красиву країну і таких розумних людей, ми залишаємося бідними і неспроможними створити економіку за зразком провідних країн світу. Вивчаючи цю тему, я збагнула: встановлення зв’язків між бізнесом і наукою, впровадження інновацій – доволі нетривіальна задача. В Україні проблему загострює те, що багато систем та інституцій, які мають діяти як злагоджений механізм, не працюють.
Насправді наука та бізнес мають багато спільного. Головне, на мій погляд, – це свобода творчості та пов’язані з нею ризики. Займаючись дослідженнями, вчений не знає, який результат отримає. Те саме, якщо узагальнювати, притаманне й для підприємництва. Впорядкувати в межах держави та поєднати ці дві різні свободи – непросте завдання.
Бізнес створює для суспільства різноманітні блага, надає послуги, врешті-решт – сплачує податки, на які існують усі інші сфери, зокрема й наукова. Проте головною метою будь-якого бізнесу є отримання прибутку. Максимального прибутку можливо досягти за умови високої конкурентоспроможності, а конкурентні переваги на ринку виникають передусім завдяки креативним ідеям, які втілюються в унікальні продукти з доданою вартістю – інновації. Отже, щоб зацікавити бізнес, наука має запропонувати йому ідеї, які максимізують його прибутки, дозволивши йому виробляти те, чого немає ні в кого і що захоче придбати якнайбільше покупців.
На цьому казка закінчується і починаються суворі будні. Мій досвід роботи в Інноваційному центрі Київського академічного університету показує: коли наука й бізнес починають домовлятися, виявляється, що вони розмовляють різними мовами (але, як доводить хоча б українське телебачення, наші люди, на жаль, взагалі не завжди вміють говорити одне з одним, і наука та бізнес не є винятком). Тому потрібно знайти для них «перекладачів». І тут у пригоді стають фахівці-жінки. Такого висновку я дійшла на підставі власного багаторічного досвіду спілкування з жінками, які працюють у різних сферах діяльності. Жінкам переважно властиві підвищена відповідальність і спрямованість на досягнення результату. Іноді навіть незалежно від того, заплатять їм за виконану роботу чи ні. Зрештою, відповідальність перед собою та своїм оточенням – це те, що вирізняє жіноче лідерство загалом. Можливо, саме це і є ключем до вирішення нашої проблеми».
На завершення своєї промови Олександра Антонюк коротко розповіла про проєкт наукового парку Academ.City, яким опікується Київський академічний університет: «Це виклик і грандіозний проєкт, покликаний налагодити відносини між наукою та бізнесом в Україні. Парк Academ.City планується створити як системний кластер на базі інститутів НАН України. Адже Академія має чимало дуже цікавих розробок, виконаних на сучасному науковому рівні, які й досі – попри недофінансування, брак обладнання тощо – складають конкуренцію світовим розробкам. Але їх потрібно впроваджувати, а це потребує додаткових зусиль, інструментів, ресурсів, зокрема фінансових і людських».
За інформацією Пресслужби НАН України