«Серед фундаментальних досягнень я би назвав роботи астрофізиків, які відкрили нові галактики – так звані молоді галактики, які відповідають за вторинну іонізацію Всесвіту. Спробую пояснити, про що йдеться. У космології та астрофізиці існує усталена схема еволюції Всесвіту: спочатку був Великий вибух, потім кварк-глюонна плазма, потім відбулась адронізація, тобто утворились адрони – складові атомного ядра. Це середовище мало дуже високу температуру, але в міру розширення воно охолоджувалось, електрони рекомбінували з іонами і виникла нейтральна компонента, зокрема атоми водню. Але після цього мала місце вторинна іонізація Всесвіту, що потребувало пояснення. Дослідження властивостей відкритих галактик дали змогу розв’яати цю проблему і тим самим дати відповідь на засадниче питання світобудови.
Далі. Спостерігаючи Всесвіт доступними нам засобами – оптичними телескопами, радіотелескопами тощо, – ми бачимо лише близько 5% матерії, з якої він складається. Решта, понад 95% отримали назву темної матерії і темної енергії. Наразі точиться дискусія, що є в основі цієї темної матерії, з чого вона складається. Є різні теорії, триває пошук свідчень існування особливих елементарних частинок, які є носіями темної матерії, робляться передбачення щодо маси цих частинок. Так от, у питаннях обмежень на масу цих частинок та їх природи теж є певний поступ, і це фундаментальний результат, яким можна пишатися.
Завдяки тісній співпраці з Європейським центром ядерних досліджень (ЦЕРН) наші вчені отримали дуже багато фундаментальних результатів у складі міжнародних колаборацій. За підсумками цих досліджень щороку виходять десятки робіт, серед авторів яких і науковці Академії.
Чимало фундаментальних відкриттів зроблено і в теорії твердого тіла. Це стосується властивостей специфічних матеріалів, структури нових матеріалів, наноструктур.
Фізика мені ближча за фахом, але, звісно, вагомі результати є і в хімії, і в молекулярній біології, і в математиці, механіці та інформатиці, і всіх без винятку інших галузях досліджень. І я перепрошую у колег, чиїх результатів я не згадав. А таких результатів дуже багато.
Не можу оминути й соціогуманітарну сферу, адже наші вчені-гуманітарії роблять дуже багато потрібного нашій державі. Виходять чергові томи академічних видань творів і праць Івана Франка та Лесі Українки, які (видання) мають державотворче значення, нові томи «Енциклопедії сучасної України», книги з історії України. Дуже багато досліджень присвячено розвитку мистецтва, історії української літератури. Все це теж фундаментальні результати, вкрай важливі для суспільства, для держави і для кожного з нас.
Важливі також прикладні результати, зокрема ті, що стосуються оборони і безпеки держави. Маємо низку результатів абсолютно світового рівня, зокрема, використання технологій штучного інтелекту для керування безпілотними літальними апаратами (БПЛА). Частина з цих технологій уже використовується і впроваджується у Збройних Силах України. Штучний інтелект потрібен тоді, коли БПЛА не може отримувати команди з керівного центру (а таке можливо через різні завади – радіозавади абощо), вкрай важливо, щоби безпілотник міг діяти автономно. Керування БПЛА в такому разі здійснює штучний інтелект. Великі напрацювання маємо і за іншими напрямами, у тому числі в галузі кібербезпеки.
Розумієте, не можна сказати, що все це – досягнення саме останнього року. Це квінтесенція, результат робіт, які ведуться впродовж кількох років. І тішуся тим, що розробки науковців нашої Академії знаходять впровадження.
Цьому питанню можна було б присвятити окрему зустріч. Якщо буде така зацікавленість, я радий буду спеціально підготувати чергову зустріч, де б ми поговорили вже предметніше. Хоча часом про фундаментальні дослідження говорити складно, оскільки для широкого загалу не все буде зрозуміло. Але можемо спробувати це зробити».