Емпіричні дані метеорологічних спостережень та вимірювань, які здійснюють на моніторинговій мережі, відіграють надзвичайно важливу роль у проведенні наукових досліджень гідрометеорологічного спрямування. Їх використовують для фізико-статистичного аналізу поточного стану погодної/кліматичної системи як вхідну чи верифікаційну інформацію для різного роду комп’ютерних моделювань/розрахунків (від чисельного прогнозу погоди до створення реаналізів) та ін.
У контексті сучасних кліматичних змін особливу цінність мають довгі часові ряди, які містять важливу інформацію про довготривалі тренди клімату, його мінливість та екстремальність. Володіючи такими довгими рядами, дослідники можуть порівнювати історичні та сучасні кліматичні умови, а також відтворювати реальну і цілісну картину того, що ж відбувається з кліматом на нашій планеті.
Сучасні кліматичні дослідження та сервіси, як правило, оперують емпіричною інформацією високої часової роздільної здатності добового, чи навіть годинного масштабу. Проте, на жаль, велика частина історичних метеорологічних даних досі залишалася недоступною для дослідників, оскільки вона все ще зберігається на паперових носіях.
В Українському гідрометеорологічному інституті (УкрГМІ) ДСНС України та НАН України у співпраці з Університетом Юстаса Лейбіга (Гіссен, Німеччина), Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО, Женева, Швейцарія), Гедлі Центром Метеорологічного Офісу (Ексетер, Великобританія), Ягелонським університетом (Краків, Польща), Центральною геофізичною обсерваторією (ЦГО, Київ, Україна), Національним університетом біоресурсів та природокористування (Київ, Україна), Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) проведено дослідницьку роботу щодо оцифрування та попереднього аналізу оригінальних (строкових) метеорологічних спостережень та вимірювань, які проводилися на території України в період до 1850 року. У Галузевому державному архіві ЦГО знаходяться паперові носії, які містять записи метеорологічних спостережень восьми станцій (Київ, Харків, Полтава, Кам’янець-Подільський, Луганськ, Дніпро, Херсон та Одеса) зазначеного періоду (рис. 1).
Загальна кількість значень, які було оцифровано, складає 291 103. В основному – це виміри температури повітря (~57% від загальної кількості) та атмосферного тиску (~42.7%). Решту (~0.3%) склала кількісна інформація про атмосферні опади. Оскільки емпірична метеорологічна інформація може містити помилкові чи хибні значення, які також виникали в ході переведення даних у цифровий формат, було проведено верифікацію (контроль якості) оцифрованих значень: дані було порівняно як із значеннями з інших доступних джерел, так і проведено взаємне порівняння між станціями засобами сучасного спеціалізованого програмного забезпечення. У ході здійснення контролю якості уперше було встановлено та обґрунтовано на основі емпіричної інформації, що кліматичні умови на території України у 1816 році, який відомий як “рік без літа” для Західної та Центральної Європи, не були аномально холодними.
Рис. 1. Розташування пунктів метеорологічних спостережень на території України в період до 1850 року |
Оцифровані дані у вільному доступі для дослідницьких цілей можна отримати на сайті УкрГМІ ДСНС України та НАН України за посиланням:
https://doi.org/10.15407/uhmi.report.01 Детальну інформацію щодо результатів оцифрування метеорологічних даних та їхнього попереднього аналізу та верифікації (контроль якості) було опубліковано у журналі “Geoscience data journal” (видавництво Royal Meteorological Society)/ Її можна також знайти за посиланням:
https://doi.org/10.1002/gdj3.108 Робота щодо оцифрування історичних метеорологічних даних в УкрГМІ ДСНС України та НАН України продовжується.
Рис. 2. Приклад використання історичних метеорологічних даних (1816–2010 рр., м. Київ) |
За інформацією УкрГМІ ДСНС України та НАН України