Науковці розчищують скупчення заліза |
У м. Горішні Плавні, що на Полтавщині, триває робота Дніпро-Псельскої ранньослов’янської експедиції Інституту археології НАН України. Вчені вже отримали низку цікавих результатів, зокрема виявили незвичні артефакти, що доповнюють сучасні уявлення про життя та побут ранніх слов’ян.
Вказана археологічна експедиція працює поблизу м. Горішні Плавні з 2003 року, а матеріали досліджень встигли стати основою для низки наукових публікацій та доповідей на всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях. Розкопками керує молодший науковий співробітник відділу археології ранніх слов’ян та польових регіональних досліджень Інституту археології НАН України Юрій Юрійович Башкатов.
За весь період було проведено розвідки згаданого мікрорегіону і здійснено розкопки на території поселень Дмитрівка ІІІ, Барбара І та Василенки IV. Вчені одержали значну кількість матеріалів різних епох (від неоліту до доби козаччини), проте більшість знахідок належать до черняхівської культури. Отримані результати дають змогу дещо переглянути як хронологію пам’яток пізньоримського часу Дніпровського Лівобережжя, так і питання їх етнічного складу.
У поточному році археологічні розкопки тривають на території поселення Барбара І. Роботи в цій частині місцевості було розпочато в 2005-2006 рр. і продовжено в 2011 та 2013 рр. За підтримки міської адміністрації та ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК)» археологи вже вивчили площу близько 900 м2. За словами науковців, виявлені ними артефакти належать до періоду енеоліту, доби бронзи, черняхівської культури та пізнього середньовіччя.
Однак основні знахідки належать усе ж до черняхівської культури і, як припускають дослідники, датуються першою половиною – серединою IV ст. н.е. В ході робіт було розкопано великий будинок північно-західної традиції, яку пов’язують із германцями. Вчені віднайшли значну кількість матеріалів, що дали змогу виокремити дві етнічні групи, які одночасно проживали на території цього поселення: одна з них пов’язана з германцями які мігрували на терени сучасної України з Північно-Західної Європи, друга – з осілим населенням південної частини Середнього Подніпров’я та Причорномор’я, нащадками пізніх скіфів. Слід зауважити, що донедавна така ситуація не вважалася типовою для пам’яток черняхівської культури.
Цьогорічні розкопки мають особливий характер, адже на території півострова, на якому розташоване поселення Барбара І, планується створення музею просто неба, експонати якого відтворюватимуть житлові й господарські комплекси різних часів – за матеріалами досліджень у межах міста Горішні Плавні. З цією метою було створено Громадське об’єднання «Крук», яке й опікуватиметься виконанням проекту. За поточний польовий сезон вчені мають намір закінчити основний обсяг археологічних досліджень, необхідних для виділення земельної ділянки під створення музею.
Кам’яна викладка вогнища |
Станом на 16 липня 2016 р. досліджено вже близько 350 м2 території та одержано дещо несподівані й надзвичайно цікаві результати. В першу чергу археологи відзначають знахідку, ймовірно, ще одного великого будинку з кам’яною викладкою вогнища. На жаль, повністю дослідити цей об’єкт неможливо, оскільки частина його розташована під великим деревом. Особливий інтерес становить і знахідка розвалу печі з глинобитним черенем та, як припускають археологи, з кам’яними стінками. Подібні споруди відомі здебільшого для більш пізніх пам’яток черняхівської, а згодом – празької культур Середнього Подністров’я. Для Середнього Подніпров’я така знахідка вважається унікальною.
Розвал печі |
Поки що тривають дослідження головної (на даний момент) знахідки цьогорічного сезону – слідів виробництва заліза. Відомо про велику кількість різноманітних залізних виробів черняхівської культури, однак учені мають обмаль відомостей про сам процес їх виготовлення. Археологи вже знайшли фрагменти стінок печей, у яких могли одержувати крицю з болотної руди та скупчення шлаків і шматків заліза. В лабораторії ВАТ «Полтавський ГЗК» було зроблено аналізи знайдених артефактів. Результати цих аналізів неабияк вразили вчених: частка заліза у досліджених зразках коливалася від 84 до 97%. Пояснити таку якість металу науковці наразі не можуть.
Варто зауважити, що всі результати мають попередній характер, адже розкопки ще тривають, а вже одержаний матеріал потребує серйозного опрацювання й осмислення. Проте цьогорічний польовий сезон вчені Дніпро-Псельської ранньослов’янської експедиції Інституту археології НАН України оцінюють як безумовно вдалий.
Повідомлення про результати археологічної експедиції на сайті Горішньоплавнівської міської ради: http://www.komsomolsk-rada.gov.ua/main/4475-arheologchna-ekspedicya-2016.html
За інформацією Інституту археології НАН України