Перегляд новини

Глобальні спалахи інфекційних захворювань є загрозою, з якою людство в умовах глобалізованого суспільства стикається все частіше. Через високу мобільність населення інфекційні захворювання поширюються швидко, оскільки легко минають міждержавні кордони. З початку нового тисячоліття в людство вже неодноразово стикалося із новими захворюваннями, які були спричинені такими новими вірусами та їх штамами як: H5N1, H1N1, MERS, SARS-CoV, Ебола. Нинішня пандемія COVID-19 спричинена коронавірусом SARS-CoV-2. 

Сьогодні, зіткнувшись з епідемією COVID-19 в нашій державі, вчені НАН України долучилися до розроблення заходів з протидії поширенню цієї небезпечної хвороби, підготовки пропозицій з мінімізації її наслідків для здоров’я громадян, а також для економіки України.Одними з перших до цієї роботи долучились вчені Інституту молекулярної біології ї генетики НАН України, які за дорученням Ради національної безпеки і оборони Українирозробили ПЛР тест-системи для діагностування COVID-19, що викликається коронавірусом SARS-CoV-2.

Результати досліджень стали підставою для включення в рішення РНБО України від 13 березня 2020 року “Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, введеного в дію Указом Президента України від 13.03.2020 №87/2020, підпункту 7 пункту 1, в якому Кабінету Міністрів України доручено профінансувати виготовлення цим інститутом 200 000 тест-систем. Національна академія наук України шляхом внутрішнього перерозподілу бюджетних коштів збільшила фінансування Інституту молекулярної біології ї генетики на 350 тис.грн, що дозволило виготовити 1 000 тест-систем. Наразі триває робота щодо виділення з резервного фонду державного бюджету коштів на виготовлення Інститутом молекулярної біології ї генетики НАН України більш масштабної партії тест-систем для ПЛР діагностики COVID-19.

Нещодавно в ЗМІ було повідомлено, що НВК “ДІАПРОФ-МЕД” розробило та ввело в обіг медичний виріб DIA®-SARS-CoV-2-NP-IgG. Це високочутлива імуноферментна тест-система, яка призначена для якісного виявлення in vitro антитіл (IgG та IgМ) до нуклеокапсидного антигену коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу з використанням стандартного обладнання для ІФА відкритого типу. І хоча цей науково-виробничий комплекс не входить до складу НАН України, варто зазначити що серед наукового персоналу цього підприємства є чимало вчених НАН України.

В умовах боротьби з небезпечними інфекціями вкрай важливою є належна стерильність медичних закладів та виробів. Тому Національний науковий центр “Харківський фізико-технічний інститут” став ще однією установою НАН України, яка долучилась до заходів боротьби з коронавірусом.

Зокрема, Інститутвиготовив та передав до приймального і реанімаційного відділення Обласної клінічної інфекційної лікарні у м. Харківгенератори озону власних торгівельних марок Stream Ozone^TM та Ozon Line^TM, які здатні забезпечити дезінфекцію поверхонь та повітря у приміщеннях лікарні, транспортних засобів, і всього того що в них знаходиться.

Ці озонатори є надійними і мають гарантовану продуктивність. Наразі керівництво ННЦ ХФТІ веде перемовини з місцевою адміністрацією про виділення фінансування для виготовлення партії озонаторів для потреб міста і області.

Ще одним із шляхів проведення дезінфекції є радіаційна стерилізація, яка є сучасним і безпечним для користувачів і довкілля методом промислової стерилізації. І в цій сфері науковці НАН України забезпечують оброблення понад 60% всіх українських виробів, що потребують радіаційної стерилізації. Цьому методу оброблення піддають бинти, аплікаційні пов’язки, захисні маски, серветки, хірургічний шовний матеріал, фармацевтичні форми, пристрої для вливання інфузійних розчинів і переливання крові, шприци тощо.

Зокрема, Національний науковий центр “Харківський фізико-технічний інститут» у зв’язку з поширенням коронавірусу (COVID-19)на 30% збільшив обсяги радіаційної стерилізації важливої продукції медичного призначення на радіаційно-технологічній установці на базі лінійного прискорювача електронів.

Із застосуванням цієї ж технології Державне підприємство “РАДМА” Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України проводить стерилізацію понад 500 найменувань медичної продукції в кількості понад 25 млн. виробів/рік.

Дуже важливим напрямом діяльності вчених НАН України є підготовка науково-обґрунтованих прогнозів розвитку епідемії COVID-19 в Україні, оцінка впливу карантинних заходів на темпи поширення інфекції тощо.

Зокрема, міжвідомчою Робочою групою з математичного моделювання проблем, пов'язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні, яку очолює заступник директора з наукової роботи Інституту математичних машин і систем НАН України доктор фізико-математичних наук Ігор Бровченко, на базі розробленої математичної моделі SEIR-U складенопрогноз розвитку епідемії COVID-19 в Україніна період 20 – 27 квітня ц.р. та аналіз можливих сценаріїв розвитку епідемії в період 27 квітня – 30 травня ц.р.

За наявних даних та за умови, що карантинні заходи не порушувались на час святкування Великодня в Україні (17-22.04.2020), прогнозується, що пік нових випадків COVID-19 орієнтовно припадатиме на 2-5 травня, а пік летальних випадків – на 3-8 травня ц.р. Після досягнення піку захворюваності, зниження кількості нових випадків інфікованих буде спостерігатися до кінця травня і становитиме в середньому 400 випадків/день (діапазон прогнозованих значень 200-700). Після досягнення піку середнє значення летальності знижуватиметься до кінця травня з 25 до 18 випадків (діапазон прогнозованих значень 10-30). Цей прогноз є попереднім, оскільки для більш точного прогнозу необхідні більш репрезентативні та деталізовані дані. Тому наразі ведуться перемовини з Міністерством охорони здоров’я України та РНБО України щодо отримання таких даних, а прогнози розвитку подій будуть оновлюватися на сайті НАН України.

Свою агреговану математичну модель розвитку епідемії коронавірусу COVID-19 розроблено Інститутом проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Вона дозволяє з досить високою точністю описувати статистичні дані, що характеризують процес розвитку епідемії в окремих країнах і регіонах світу, і дає загальну картину всього життєвого циклу епідемії, а також її основних параметрів в припущенні збереження існуючих на момент ідентифікації моделі тенденцій. 

До Ради національної безпеки і оборони України надіслано пропозиції щодо включення додаткових покажчиків в Систему моніторингу поширення епідемії COVID-19, що розміщена нана сайті РНБО України,які показуватимуть поточний станрозвитку епідемії як цілісного системного явища.Значний обсяг досліджень для підготовки до розгляду керівництвом держави пропозицій та прогнозів здійснюють установи Відділення економіки НАН України. Зокрема, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік НАН України Е.М. Лібанова та директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України В.М. Геєцьвходять до складу створеної Урядом Ради з питань економічного розвитку України.

Зрозуміло, що нашій державі буде дуже складно виходити з впроваджених карантинних заходів, пов’язаних з епідемією COVID-19, тому в рамках роботи Ради відповідними установами регулярно готуються та подаються Уряду матеріали із аналізом економічної ситуації та пропозиціями щодо заходів із подолання негативних наслідків для економіки.

Зокрема, фахівці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» проводять постійний моніторинг та надають висновки щодо прогнозу поширення епідемії COVID-19 в Україні. Отримані статистичні дані дозволяють оцінити та спрогнозувати ризики зазначеного перебігу подій та задіяти можливі попереджувальні заходи.

Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України запропоновано підходи до організаційних заходів (на різних рівнях управління), спрямованих на стримування поширення цієї вкрай небезпечної інфекції.

Також 11 березня ц.р. створеноробочу групу з проблем (наслідків) поширення коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні,на чолі з академіком-секретарем Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України академіком НАН України С.В. Комісаренком.

Її завдання – координація досліджень щодо розроблення методів виявлення коронавірусу SARS-CoV-2, моніторинг та оперативне узагальнення наявної в різних джерелах інформації про темпи, географію та медико-біологічні й економічні наслідки поширення коронавірусу SARS-CoV-2, розроблення заходів протидії поширенню вірусу в Україні.

За інформацією Сектору хімічних і біологічних наук 

НОВ Президії НАН України

2213 переглядів. Останній 17.04.2024 14:59