Бібліографічні дані: Матяш І. Іноземні представництва в Україні (1917–1919 рр.): державна місія та повсякденність / НАН України. Інститут історії України; Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин. – Київ: Інститут історії України, 2019. – 556 с.
В монографії на підставі широкого кола історичних джерел досліджено діяльність іноземних дипломатичних та консульських представництв в Українській Народній Республіці/Українській Державі під час Української революції 1917–1921 років. Висвітлено завдання, функції, форми організації та основні напрямки діяльності іноземних представництв. Проаналізовано особливості їх взаємодії з українською владою. Значну увагу приділено персоналіям іноземних представників.
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Діяльність іноземних представництв в Україні в 1917–1919 роках: історіографія питання та джерела до вивчення
1.1. Діяльність іноземних представництв в Україні в дослідженнях українських та зарубіжних науковців
1.2. Джерела до вивчення діяльності іноземних представництв в Україні в 1917–1919 роках: український і зарубіжний комплекс
Розділ 2. Іноземні представництва в Києві за доби Української Центральної Ради
2.1. Конфігурація консульського корпусу в Києві до Брестського миру
2.2. Представники Антанти в Києві
2.3. Військові комісаріати іноземних держав у Києві
2.4. Представництва БНР та інших «рандштатів»
2.5. Китайське представництво: завдання та консульські функції
2.6. Представники підписантів Брестського мирного договору: місія і функції
Розділ 3. Іноземні представництва в Києві доби Гетьманату та Директорії: місія, форми, особливості взаємодії з владою (1918, травень — 1919, лютий)
3.1. Представництва Німецької та Австро-Угорської імперій: організація забезпечення виконання економічних вимог Брестського мирного договору
3.2. Консули нейтральних держав: між німецькою адміністрацією і українським урядом
3.3. «Почесний українець» на чолі представництва Болгарського царства в Українській Державі
3.4. Місія Посольства Османської імперії
3.5. «Тимчасове» представництво Фінляндії: мета і завдання
3.6. Роль офіційних представництв БНР у становленні українсько-білоруських відносин: романтика сподівань та реалії буття
3.7. Офіційне представництво Грузії: пріоритети діяльності
3.8. Представництво Республіки Вірменія в Українській Державі: організаційні форми і завдання
3.9. Делегація Кубанської Народної Республіки: невирішені питання
3.10. Дипломатичні місії Всевеликого Війська Донського
3.11. Вагання делегацій Криму: з Україною чи самостійно?
3.12. Консульства більшовицької Росії: невдала спроба дипломатичного порозуміння
3.13. Дипломатичне представництво Польщі: перші кроки
3.14. Посольська комісія Румунії: спроба встановлення дипломатичних відносин
3.15. Визнані й невизнані консульські функції Комісаріату Азербайджану, Комітету громадян Чехословацької Республіки та Київського естонського комітету
3.16. Консульські функції Союзу китайських громадян
3.17. Іноземні дипломатичні та консульські представництва в Києві за доби Директорії
Розділ 4. Іноземні представництва в Одесі та Одеському консульському окрузі в 1917–1919 роках: місія в умовах зміни влади
4. 1. Нецентральні консульські округи: причини дипломатичної активності в Одеському консульському окрузі
4. 2. Іноземні представництва в Одесі за доби Української Центральної Ради і Гетьманату
4.3. Влада Добровольчої армії в Одесі (грудень 1918 року — квітень 1919 року) та іноземні представництва
4.4. Становище іноземних консульств у Одесі під владою більшовиків (квітень–серпень 1919 року)
4.5. Повернення в Одесу білогвардійців: зміна конфігурації консульського корпусу
Висновки
Покажчик імен
Матеріали до бібліографії
Переглянути зміст видання та його повнотекстову версію можна за посиланням:
http://resource.history.org.ua/item/0014575
За інформацією Інституту історії України НАН України