українська
Анотація:Колективна монографія підготовлена за матеріалами розкопок могильника "Радгосп №10 (Севастопольський)", які проводив в 50-і рр. ХХ ст. С.Ф.Стржелецький в Інкерманській долині (поблизу Севастополя). Ця пам'ятка є одним з найбільш репрезентабельних некрополів римського періоду на території Криму. Однак довгий час результати його розкопок залишалися неопублікованими. У монографічному дослідженні на підставі польових материалів і колекції знахідок, що зберігаються у фондах Національного заповідника "Херсонес Таврійський", повністю реконструйований процес розкопок і комплекси речового інвентарю з могил. Наведено опис поховальних споруд, складені таблиці знахідок. Найбільш ранні поховання некрополя, на думку авторів книги, датуються І ст. н. е., найбільш пізні – ІV ст. н. е. Зафіксовано два типи обряду: трупокладання й тілоспалення. У дослідженні вказується, що могильник залишений варварським населенням, що перебувало в сфері впливу еліністичної й римської цивілізацій. Допускається, що рідкісний для Криму обряд кремації може бути зв'язаний як з романізацією місцевих варварів, так і з приходом у Крим германських племен. У книзі піднімається безліч дискусійних питань, рішенню яких сприяє повне видання матеріалів, розпочате колективною монографією.
російська
Анотація:Коллективная монография подготовлена по материалам раскопок могильника «Совхоз № 10 (Севастопольский)», которые проводил в 1950-е гг. С. Ф. Стржелецкий в Инкерманской долине (в окрестностях Севастополя). Этот памятник – один из наиболее репрезентативных некрополей римского периода на территории Крыма. Однако долгое время результаты его раскопок оставались неопубликованными. В монографическом исследовании на основании полевых материалов и коллекции находок, хранящихся в фондах Национального заповедника «Херсонес Таврический», полностью реконструирован процесс раскопок и комплексы вещевого инвентаря из могил. Приведено описание погребальных сооружений, составлены таблицы находок. Наиболее ранние погребения некрополя, по мнению авторов книги, датируются І в. н. э., наиболее поздние – ІV в. н. э. Зафиксированы два типа обряда: трупоположение и трупосожжение. В исследовании указано, что могильник оставлен варварским населением, находившимся под влиянием эллинистической и римской цивилизаций. Допускается, что редкостный для Крыма обряд кремации может быть связан как с романизацией местных варваров, так и с приходом в Крым германских племен. В книге поднято множество дискуссионных вопросов, решению которых способствует полное издание материалов, начатое коллективной монографией.