12-13 листопада 2016 року в Україні відбудуться науково-популярні заходи в рамках проекту «Дні науки», започаткованого молодими вченими нашої Академії ще восени 2013 року. Про суть і цілі цієї ініціативи, проблеми вітчизняної науки й інформування суспільства про її досягнення розповів у прямому ефірі чергового випуску передачі «Азбука реальності. Винаходи» (від 28 жовтня 2016 р.) радіостанції «Промінь» один зі співорганізаторів згаданого проекту – молодший науковий співробітник Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України Сергій Гончаров.
За словами гостя радіопередачі, ідея організації та проведення щорічних науково-популярних заходів, розрахованих на якнайширшу аудиторію, виникла з усвідомлення молоддю Академії необхідності змін «тут і тепер» в уявленні українського суспільства про здобутки сучасної української науки та, як наслідок, зміни ставлення до неї і до праці вченого.
Традиційно «Дні науки» відбуваються двічі на рік: весняні заходи приурочені до офіційного професійного свята українських працівників науки – Дня науки, що, згідно з указом Президента України (від 14 лютого 1997 р.), відзначається щороку в третю суботу травня, а осінні – присвячені Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку під егідою ЮНЕСКО, який припадає на 10 листопада. Вперше «Дні науки» пройшли тільки в Києві. Проте поступово проект розширив свою географію і в листопаді поточного року охопить уже вісім українських міст: крім столиці, до нього долучилися також Харків, Львів, Дніпро, Одеса, Івано-Франківськ, Житомир і Канів. Разом із науковими установами НАН України, участь у «Днях науки» візьмуть вітчизняні вищі навчальні заклади, музеї, заповідники.
С. Гончаров також зазначив, що наразі в Україні існує не так багато ЗМІ, які постійно приділяли б увагу питанням науки. Час від часу публікації з’являються у більшості друкованих і електронних видань, проте спеціалізованих популярних журналів про науку всього три – «Куншт», «Всесвіт, простір, час» і «Пульсар». Значно рідше наукою цікавляться телебачення та радіостанції. Більше можливостей для інформування громадськості надають саме електронні медіа (Інтернет-версії журналів і газет, винятково електронні ЗМІ, відеоплатформи), а також соціальні мережі. За словами молодого дослідника, велика кількість відвідувачів заходів «Днів науки» засвідчує наявність суспільного попиту на цю тематику, проте більшість вітчизняних ЗМІ ігнорує наукові події, необґрунтовано вважаючи, що про них не можна розповідати цікавою та зрозумілою мовою. Вчений зізнався, що організатори «Днів науки» не очікували, що їх ініціатива стане настільки популярною. Серед постійних гостей цих заходів – студенти, школярі та молоді сім’ї з маленькими дітьми. Проте не оминають «Дні науки» і люди середнього та старшого віку. І з кожним роком їх тільки більшає.
Як підкреслив С. Гончаров, українські громадяни мало знають про нашу науку саме тому, що обмаль джерел, з яких можна було б отримати шукану інформацію. І оскільки формування традицій вітчизняної наукової журналістики перебуває ще на початковій стадії, а інститут відповідного наукового менеджменту, який мав би слугувати проміжною ланкою між наукою та суспільством, наразі відсутній в Україні, то функцію популяризації науки змушені поки що взяти на себе самі дослідники. Проте, переконаний С. Гончаров, тільки вчені можуть коректно пояснити суть, принцип дії та призначення інновацій, що стають невід’ємною частиною життя сучасної людини. Це стосується й інформаційно-комунікаційних технологій, і питань енергоефективності й енергоощадності, і нових медичних препаратів.
Гість студії зауважив, що співорганізатори проекту переслідують кілька основних цілей. По-перше, вони прагнуть донести до громадськості розуміння того, що наука в нашій країні не просто існує, а й має у своєму доробку досягнення світового рівня, а отже, потребує належного ставлення до себе з боку суспільства та відповідної державної підтримки (в тому числі й насамперед фінансової). Нині українська наука потерпає від браку кадрів середнього віку, які під час економічної кризи 1990-х рр. виїхали за кордон або змінили сферу діяльності. С. Гончаров наголосив, що науковець повинен мати досвід проходження практики в зарубіжних дослідницьких установах, але головне завдання держави тут – у тому, аби створити йому максимально комфортні умови для роботи на Батьківщині та мотивувати до повернення після стажування. Друга мета заходів – прищепити відвідувачам основи наукового світогляду, розвинути критичне мислення та поглибити навички роботи з інформацією (зокрема, пошуку надійних і перевірених першоджерел), запропонувати орієнтири для розрізнення науки та псевдонауки. Саме в цьому, на думку С. Гончарова, й полягає найважливіший меседж суспільству від ініціаторів проекту.
P.S. Академічні установи й інші організації – партнери «Днів науки» запрошують українців присвятити свої вихідні (12 і 13 листопада 2016 року) захопливому пізнанню світу в товаристві вітчизняних дослідників. Кожен відвідувач зможе обрати захід собі до смаку та поглибити знання з найбільш цікавої для себе теми.
Повний аудіозапис радіоінтерв’ю доступний за посиланням:
http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1432297
Проморолик «Днів науки» можна переглянути за адресою:
https://www.youtube.com/watch?v=v--o1FZ6l7s
За оновленням програми «Днів науки» для всіх восьми українських міст слідкуйте на сайті проекту: http://dni-nauky.in.ua/ та на його Facebook-сторінці: https://www.facebook.com/dni.nauky/?ref=ts&fref=ts
Нагадуємо також, що кожен охочий може долучитися до шляхетної справи, фінансово підтримавши науково-популяризаційну ініціативу:
http://dni-nauky.in.ua/#donate