7 червня 2019 року в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) пройшли традиційні Всеукраїнські наукові читання «Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві».
Співорганізаторами заходу виступили Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Західний науковий центр НАН України і МОН України та Наукове товариство ім. Шевченка.
На відкритті урочистого засідання директор Інституту доктор історичних наук Ігор Соляр привітав його учасників і побажав цікавих доповідей та дискусій.
Під час роботи конференції було розглянуто як проблематику, пов’язану із життєвим шляхом Івана Петровича Крип’якевича та його науковою спадщиною, так і тематично ширші наукові дискурси. Зокрема, в доповіді доктора історичних наук Леонтія Войтовича відображено історичну правду про наукову «майстерню» історика Івана Крип’якевича та реалії доби, коли він жив і працював як учений. Доктор історичних наук Володимир Александрович розповів про львівське середовище малярів першої третини XVIII століття.
Кандидат історичних наук Ярослав Книш репрезентував дискусійні питання історії Львова княжої доби, наголосивши на тому, що згаданий період української історії слабо забезпечений джерельною базою, що створює сприятливе тло для дискусійних тверджень і неточностей. Доповідь кандидата історичних наук Олександра Целуйка присвячувалась аспірантам Івана Крип’якевича у Львівському університеті.
Кандидат історичних наук Олександр Луцький проаналізував академічну науку в західних областях України у перші повоєнні роки (1944–1950 рр.): установи, в яких вона зосереджувалась; кадри, що її здійснювали; результати її діяльності. Кандидат історичних наук Олександра Стасюк продемонструвала настрої населення західноукраїнських областей під час виборчих кампаній до Верховних Рад СРСР та УРСР у 1946–1947 роках.
Кандидат історичних наук Юлія Артимишин окреслила зображення депортацій українців з Польщі 1944–1951 років в українських документальних фільмах і передачах. Кандидат історичних наук Павло Артимишин охарактеризував трансформацію євразійства та неоєвразійства від філософсько-культурного руху до геополітичної доктрини.
Під час наукових читань скульптор Іван Брезвин презентував ескізний проект меморіальної дошки видатному українському історикові Іванові Крип’якевичу, яку 2021 року – з нагоди 135-річчя від дня його народження – заплановано встановити на фасаді будинку, де працював учений (м. Львів, вул. Винниченка, 24).
У дискусії та обговоренні доповідей взяли участь науковці Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівського національного університету ім. Івана Франка, а також представниця славного роду Крип’якевичів пані Леся Крип’якевич.
За інформацією Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України