Вийшло друком 2-е число науково-популярного журналу «Світогляд» (за березень – квітень 2019 року), який спільно видають Національна академія наук України та Головна астрономічна обсерваторія НАН України.
У цьому номері журналу багато уваги приділено першому «Форуму української наукової діаспори», що відбувся у жовтні 2018 року в рамках відзначення 100-річчя Національної академії наук України. У нашій країні поки що відсутня стратегічна програма налагодження систематичного співробітництва з науковою діаспорою, яка в перспективі сприяла б перетворенню процесу «витікання мізків» на їхню «циркуляцію» як важливу рису сучасного наукового поступу. Саме в ініціюванні широкого обговорення можливостей використання потенціалу вітчизняних закордонних учених як одного із сучасних підходів до модернізації та інтегрування нашої наукової системи у світовий науковий простір і полягає унікальність «Форуму української наукової діаспори», стверджує доктор біологічних наук Віра Троян у статті «Розвиток науки шляхом міжнародної співпраці». Події та виступи на Форумі ілюструє фоторепортаж Прес-служби НАН України.
Про візит до України американського вченого українського походження, лауреата Нобелівської премії миру 2007 року Євгена-Зенона Стахіва – розповідь доктора фізико-математичних наук Василя Шендеровського «Український нобелівський лауреат у Львові» й інтерв’ю керівника прес-центру наукової журналістики Західного наукового центру НАН України і МОН України Богдана Залізняка з видатним гостем «Нобелівський лауреат Євген-Зенон Стахів: «Альберт Ґор був духовним керівником моєї премії»».
«Про перемоги учнів Малої академії наук України» на міжнародній арені у 2017–2018 роках – інформація з 11-ти конкурсів, олімпіад і конференцій, що проходили в Естонії, Китаї, Польщі, Тунісі, Кенії, Сербії, Румунії, Туреччині та США. Більше тридцяти юних дослідників отримали дипломи, спеціальні призи, золоті, срібні і бронзові медалі за роботи з математики, хімії, біології, фізики, робототехніки, економіки, медицини й інших наукових напрямів.
На запитання Богдана Залізняка про науку і про те, чим живе українське суспільство у ХХІ столітті, відповідає проректор з науково-педагогічної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка Ярослав Гарасим в інтерв’ю «Призначення науки у всі часи – це спроба максимально продовжити тривалість людського життя».
Нові штрихи до портрету видатного вченого ХХ сторіччя, засновника і першого директора Українського наукового інституту Гарвардського університету (до 1989 р.) та Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України (1991–1999 рр.) іноземного члена НАН України Омеляна Пріцака додає кандидат історичних наук Таїса Сидорчук у статті «Омелян Пріцак, Нобелівський комітет з літератури шведської академії та українські письменники». Включений Нобелевським комітетом з літератури до списку осіб, котрі мали право номінувати претендентів на Нобелівську премію, як всесвітньо визнаний учений і спеціаліст у галузі мовознавства, Омелян Пріцак активно висував кандидатури українських письменників і їхні твори, що гідно презентували українську літературу, сприяючи інтеграції України у світовий, історичний, політичний і культурний простір. Стаття присвячується 100-річчю від дня народження Омеляна Пріцака.
Біографії уславленого етнографа та фольклориста Климента Квітки, чоловіка Лесі Українки, есе «Славетні постаті світу: до 140-річчя від дня народження видатного етномузикознавця К.В. Квітки» присвятив доктор філософії Валентин Бугрим.
«Розповідь про ветерана Другої світової війни» публікує член-кореспондент НАН України Володимир Литовченко, згадуючи свого батька і його героїчний бойовий шлях.
У рубриці «Нам пишуть» – вірш доцента Національного авіаційного університету Леоніда Братіци «Присвята Олегу Антонову, людині, авіаконструктору, художнику».
* * *
Контакти редакції журналу «Світогляд»:
Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net.
Адреса: вул. Володимирська, 54, кімн. 318. м. Київ-30, 01601.
Телефон: (044) 239-63-87.