Перегляд оголошення

Інформація
про умови проведення конкурсу проектів цільової програми наукових досліджень НАН України «Суспільний ідеал і політичні інтереси в Україні» в 2020 році

оголошено конкурс проектів цільової програми наукових досліджень НАН України «Суспільний ідеал і політичні інтереси в Україні» для їх виконання у 2020 році.

Конкурс проводиться відповідно до Положення про порядок конкурсного відбору та звітності за науковими проектами установ Секції суспільних і гуманітарних наук НАН (далі – Положення), затвердженого постановою Президії НАН України від  30.01.2019  № 28:

          Відповідно до концепції цільової програми (додається), затвердженої розпорядженням Президії НАН України від 27.02.2019 № 130, метою програми є встановлення залежності між невдачами у втіленні суспільних сподівань на прогресивний розвиток країни і так званою політичною доцільністю в діях правлячого істеблішменту, спрямованих на реалізацію його прагматичних інтересів за допомогою владних та управлінських механізмів.

          Основні проблемно-тематичні розділи програми:

1. Теоретичне осмислення і концептуалізація категорій "суспільний ідеал" і "політичний інтерес" (світовий досвід досягнення націями політичної єдності для здійснення стратегії розвитку; досвід успішної соціальної політики на ґрунті прагматичних економічних рішень; встановлення максимально прийнятної соціальної ціни реформ; ціна політичної правди і політичної демагогії).

2. Суспільні прагнення і соціальна та політична дійсність (ретроспектива ієрархії соціальних та політичних пріоритетів населення, соціальні та економічні підсумки владних команд у незалежній Україні).

3. Суб'єктивність політичного інтересу в Україні (найвпливовіші політико-економічні групи, партії, політичні лідери, носії влади; співвідношення декларованих і прихованих програм, цілей, мотивів).

4. Політичний менеджмент в Україні (механізми підміни суспільних інтересів інтересами політичних акторів; використання інерції патерналістської психології суспільства; популізм політичної риторики; підпорядкування суспільних інтересів задачам здобуття та утримання влади; самоочищення політикуму та влади і суспільна довіра).

5. Перспективи підпорядкування політичного процесу суспільним інтересам (зміцнення громадянського аспекту української національної ідентичності; активізація політичної та громадянської участі населення; зміцнення народовладдя; переформатування ієрархії суспільних інтересів і потреб в умовах зовнішньої агресії, загальнонаціональний діалог щодо стратегії розвитку України).

          Прийом та реєстрація конкурсних заявок здійснюється Науковою радою цільової програми.

          Заявник подає (із супровідним листом за підписом керівника установи) такий пакет документів у двох примірниках та електронній формі українською мовою:

1.      Запит на фінансування проекту за формою згідно з додатком 5 до Порядку формування тематики та контролю за виконанням наукових досліджень в Національній академії наук України, затвердженого постановою Президії НАН України від 19.12.2018 № 339.

          Формування та друк запиту має здійснюватися засобами Розподіленої інформаційної технології підтримки науково-організаційної діяльності (РІТ НОД) НАН України.

2.      Витяг з протоколу засідання вченої ради установи НАН України зі схваленням проекту.

3.      Листи (лист) від вищих органів державної влади України, міністерств, відомств, державних установ і організацій з підтвердженням зацікавленості у виконанні відповідного проекту.

          Документи на участь у конкурсі приймаються до 11 березня 2020 р. за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 54, Відділення історії, філософії та права НАН України, кім. 446 (тел. для довідок: (044) 239-65-82, 235-77-76).

          Учасник конкурсу має право відкликати поданий запит у межах вищезазначеного терміну.

          Після завершення терміну подання запитів Наукова рада цільової програми здійснює попередній розгляд запитів і доданих до них документів та визначає перелік проектів, допущених та недопущених до участі у конкурсі.

          До участі у конкурсі не допускаються проекти, документи по яких подані на конкурс після завершення терміну їх подання, оформлені не за встановленими вимогами, не відповідають умовам конкурсу, містять недостовірні відомості.

          До участі в конкурсному відборі не допускаються також проекти установ, які:

–       перебувають на стадії ліквідації, реорганізації;

–       мають прострочену більш як шість місяців заборгованість перед державним (місцевим) бюджетом, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування;

–       дублюють роботи з поточної бюджетної тематики, а також підтримані за іншими конкурсами.

          У місячний строк після завершення терміну подання документів Наукова рада цільової програми забезпечує проведення наукової експертизи запитів, допущених до участі в конкурсі, здійснює підготовку пропозицій щодо конкурсного відбору проектів та їх погодження із Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України.

          Розгляд запитів здійснюється з урахуванням таких основних критеріїв:

• відповідність мети і завдань проекту концепції цільової програми;
• актуальність проекту для вирішення проблем економіки, суспільства, національної безпеки;
• обґрунтованість новизни проекту, його переваг порівняно з існуючими аналогами;
• повнота опису наукової продукції, яка буде створена, очікуваних результатів виконання проекту;
• перспективи впровадження (використання) результатів виконання проекту.

          Перелік відібраних за конкурсом проектів подається на затвердження Президії НАН України в межах коштів, передбачених постановою Президії НАН України від 18.12.2019 № 339 «Про затвердження розподілу бюджетного фінансування НАН України на 2020 рік» за КПКВК 6541030 (1372,0 тис. грн.).

          Інформація про результати проведення конкурсу буде оприлюднена на веб-сайті НАН України впродовж 10 днів після затвердження Президією НАН України переліку відібраних за конкурсом проектів.

Наукова рада цільової програми

ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Президії НАН України
від 27.02.2019 р. № 130

КОНЦЕПЦІЯ
цільової програми наукових досліджень НАН України «Суспільний ідеал і політичні інтереси в Україні»

          Програма відповідає пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки, затвердженим Законом України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», актуальним та перспективним напрямам наукових досліджень, визначеним постановою Президії НАН України від 10.07.2015 № 181 «Про реалізацію основних завдань НАН України в наступному періоді, визначених Загальними зборами НАН України 15 квітня 2015 р.».

Проблеми, на розв`язання яких спрямована програма, необхідність її виконання

          Процес реформування країни, поляризація думок у суспільстві щодо результатів здійснюваних державною владою змін, зростання серед  населення недовіри, аж до негативного ставлення до влади, як і загальної взаємної недовіри між громадянами, загострення відносин між працею і капіталом засвідчують наявність в суспільстві глибокого розчарування не тільки нинішнім правлячим режимом, а й усім вітчизняним політичним істеблішментом, його мотивами, намірами та діями. В Україні накопичується  протест і зростають наміри проявити його активними акціями, що зумовлене невирішеністю ключових питань політичного устрою країни і соціальних відносин в ній. До них в першу чергу відносяться:

–       утвердження серед населення впевненості у правильності самостійницького вибору;

–       підтвердження правлячим класом своєї здатності стати авторитетним моральним  лідером країни;

–       зміцнення національної єдності і соціальної солідарності серед громадян держави;

–       зміцнення правопорядку і справедливе правозастосування;

–       утвердження принципу суспільної і політичної відповідальності;

–       відповідність режиму політичного правління конституційним нормам;

–       відкритість інституцій та державного управління;

–       завершення політичних і соціальних реформ відповідно до поставлених цілей.

          Невирішеність цих проблем стимулює ентропію, безсистемні, не підпорядковані спільній меті та спільним інтересам дії політичних та соціальних акторів, що загрожує виникненням суспільної аномії, розпадом системних зв’язків і крахом української державності.

          Актуальність постановки питання про співвідношення між суспільними сподіваннями на ідеал соціальної правової держави та політичними інтересами тих груп, які виборюють владу або володіють нею, випливає із того, що без загальноприйнятного формату його вирішення Україна і надалі стоятиме перед викликами, найнебезпечнішими з яких залишаються:

–       низький рівень національного та соціального оптимізму, зневіра у можливість змінити життя на краще власними силами; як наслідок, зберігаються екстернальні сподівання на одного чи кількох керівників, здатних вивести країну із кризи, чим утверджується практика самоусунення від суспільних справ;

–       відсутність серед правлячого класу критичної більшості, згуртованої єдиною стратегією розвитку країни;

–       деіндустріалізація країни, розвал реального сектору економіки, зникнення його значної частки і низька конкурентоспроможність діючих промислових підприємств; як наслідок, в експорті зростає частка сільсько- господарської та хімічної продукції, чорних металів, що може законсервувати   пріоритетність економічних і політичних інтересів груп, чий добробут не залежить від високотехнологічного виробництва;

–       загальна розгубленість влади і бізнесу перед лицем економічної кризи;

–       моральна та професійна нездатність нинішніх власників засобів виробництва вивести його на світовий конкурентоспроможний рівень; високий рівень монополізації у галузях економіки увільняє промислові корпорації від конкурентної боротьби за споживача і утверджує фактично неофеодальний суспільний устрій, в якому інтереси фінансово-промислових магнатів мають пріоритет перед інтересами населення;

–       егоїстичне використання влади в прагматичних інтересах політико-економічних груп, внаслідок чого вона стала самоціллю, а не інструментом втілення суспільних очікувань;

–       панування у психології політикуму комплексу безвідповідальності і впевненості у своїй безкарності; сподівання населення на оздоровлення суспільної атмосфери шляхом очищення влади від корупціонерів руйнуються повільними темпами створення антикорупційних інституцій і боротьбою за прерогативи між ними;

–       низька ефективність і результативність законодавства і правозастосування; залишається низькою довіра до органів правопорядку і судів, чим руйнується ідеал справедливого суспільства рівних можливостей і рівної відповідальності  перед законом;

–       нерозвиненість у суспільстві демократичної свідомості і активістської політичної культури; населення щиро хоче жити у справедливому суспільстві, але не виявляє достатньої активності  у трансформації своїх протестних настроїв в реальну протидію зловживанням владою і правом, фактично призвичаїлося до них і мириться з ними;

–       хвилеподібність, епізодичність політичної і громадської активності населення, його сподівання на можливість виправити ситуацію одноразовими актами, без подальшої постійної наполегливої роботи;

–       незавершеність процесу формування української політичної нації громадян, що проявляється недостатнім рівнем її консолідованості з доленосних питань політичного життя – забезпечення безпеки країни, вибір цивілізаційного вектору, захист від агресії, вирішення кризи на Сході та ін. Суспільство не дійшло згоди в питаннях державного устрою, моделі політичної системи, принципів соціальних і трудових відносин, форм власності на землю.

          Розходження між суспільними прагненнями, якими є в першу чергу справедливість і добробут, та політичним інтересом, яким є прагнення влади з егоїстичних міркувань, присутнє в усіх країнах.  В Україні воно набуло ознак хронічної хвороби, яка загрожує руйнуванням державного організму і втратою незалежності. Попередні фрагментарні дослідження цього явища не дали повної і всебічної відповіді на питання про його природу, прояви, перспективи зменшення руйнівного потенціалу.

Мета, завдання програми

          Пріоритетною метою програми є встановлення залежності між невдачами у втіленні суспільних сподівань на прогресивний розвиток країни і так званою політичною доцільністю в діях правлячого істеблішменту, спрямованих на реалізацію його прагматичних інтересів за допомогою владних та управлінських механізмів. Супровідною метою має стати теоретичне осмислення причин і чинників наявного протиріччя між суспільними прагненнями та інтересами основних, найбільш впливових політичних акторів, а також концептуалізація моделі узгодження наявних протиріч шляхом нейтралізації причин і чинників, що їх породжують.

          Досягнення поставленої мети передбачається через виконання таких завдань:

• вивчення та аналіз світового досвіду узгодження протиріч між інтересами усього суспільства та його політикуму;
• дослідження ситуацій за період незалежного існування Української держави, в яких особливо наочно проявлялися розходження між суспільним і політичним інтересом;
• аналіз економічних результатів діяльності промислових корпорацій у зіставленні з результатами їхньої діяльності у політичних процесах;
• встановлення максимальної повної картини щодо декларованих і реальних інтересів населення, політичних партій та об’єднань, організацій громадянського суспільства, органів влади, місцевого самоврядування, державного управління;
• діагностування реальної ситуації у тих сферах державної політики, що торкаються питань безпосереднього життєзабезпечення населення;
• виявлення механізмів та прийомів впливу на суспільну свідомість в інтересах політичних акторів;
• встановлення рівня політичної активності населення із захисту своїх інтересів та контролювання влади;
• осмислення характеру реформ, що здійснюються владою, щодо їх відповідності стратегії розвитку країни, принципу прийнятності основними соціальними і політичними сегментами;
• оцінка психології соціальних і політичних груп країни за критерієм їх ставлення до вимог суспільної відповідальності;
• визначення основних складників структури національної ідеї та їх змістовного наповнення як спільної основи узгодження суспільного ідеалу та політичного інтересу в Україні.

          Програма є науковим розробленням теми функціонування суспільства як системи у взаємодії з її головними регулюючими елементами, якими є політична влада і державне управління. Парадигмальною основою розроблення цієї теми має бути світовий досвід узгодження соціальних і політичних протиріч в напрямі формування спільної національної стратегії розвитку.

          Для встановлення реального стану взаємовідносин між суспільним ідеалом і політичним інтересом передбачається застосування дискриптивно-порівняльного аналізу, який дозволить охарактеризувати прагнення та мотиви суб’єктів цих взаємовідносин.

          Емпіричною основою досліджень у рамках програми мають стати соціологічні та статистичні дані, документи, що супроводжують політичний процес – програми, декларації політичних та громадських акторів, інформативні матеріали про їхні політичні кроки, рішення органів державної влади та управління національного та регіонального рівнів. Продуктивним джерелом наповнення пакету емпіричних даних мають стати повідомлення засобів масової інформації, дані, взяті із соціальних мереж, які доповнюють мозаїку суспільної думки та позицій політичних суб’єктів.

Структура (основні проблемно-тематичні розділи) програми

• Теоретичне осмислення і концептуалізація категорій "суспільний ідеал" і "політичний інтерес" (світовий досвід досягнення націями політичної єдності для здійснення стратегії розвитку; досвід успішної соціальної політики на ґрунті прагматичних економічних рішень; встановлення максимально прийнятної соціальної ціни реформ; ціна політичної правди і політичної демагогії).
• Суспільні прагнення і соціальна та політична дійсність (ретроспектива ієрархії соціальних та політичних пріоритетів населення, соціальні та економічні підсумки владних команд у незалежній Україні).
• Суб'єктивність політичного інтересу в Україні (найвпливовіші політико-економічні групи, партії, політичні лідери, носії влади; співвідношення декларованих і прихованих програм, цілей, мотивів).
• Політичний менеджмент в Україні (механізми підміни суспільних інтересів інтересами політичних акторів; використання інерції патерналістської психології суспільства; популізм політичної риторики; підпорядкування суспільних інтересів задачам здобуття та утримання влади; самоочищення політикуму та влади і суспільна довіра).
• Перспективи підпорядкування політичного процесу суспільним інтересам (зміцнення громадянського аспекту української національної ідентичності; активізація політичної та громадянської участі населення; зміцнення народовладдя; переформатування ієрархії суспільних інтересів і потреб в умовах зовнішньої агресії, загальнонаціональний діалог щодо стратегії розвитку України).

Основні очікувані результати виконання програми

1. Отримання нового політичного, соціального та історичного знання про характер і зміст політичних і соціальних відносин в Україні.

2. Концептуалізація проблеми розбіжності між суспільним ідеалом і політичним інтересом.

3. Розробка моделі  національного діалогу щодо загальноприйнятного стратегічного курсу країни і підготовка пакету рекомендацій, особливо з таких питань:

– участь населення у підготовці політичних рішень з управління країною;

• очищення політикуму та влади як засіб здобуття народної довіри;
• утвердження у психології громадян пріоритету демократії, свободи, справедливості, національної незалежності, патріотизму;
• вдосконалення державного управління у ключових соціальних сферах;
• посилення суспільного контролю за політичним процесом та суспільного аудиту діяльності політико-економічних груп.

          Дослідження, виконані в рамках програми, можуть стати основою для прогнозування тенденції розвитку суспільних відносин і його спрямування  в еволюційне річище, вільне від гострого протистояння і неконвенційних форм протестної дії.

          Наукові і практично-прикладні результати робіт за програмою в процесі її реалізації будуть направлятися вищим органам державної влади, центральним органам державної виконавчої влади відповідно до їх профілю, органам місцевого самоврядування у вигляді науково-аналітичних доповідей, наукових записок з пропозиціями та рекомендаціями щодо шляхів і механізмів здійснення національного діалогу та суспільної консолідації стосовно формування загальноприйнятного стратегічного курсу країни, представлятися на вітчизняних і міжнародних конференціях, публікуватися в окремих наукових виданнях та у провідних періодичних і продовжуваних наукових виданнях. З метою інформаційної підтримки наукових напрацювань передбачається публікація матеріалів у мас-медіа, підручниках та посібниках, проведення конференцій та нарад.

          Наукові знання, отримані в ході виконання програми, мають збагатити методологічну складову процесу прийняття політичних рішень та їх імплементації у державне управління тими сферами, де особливо гостро проявляється невдоволення правлячим класом та його практикою політичного правління. Тим самим отримані за програмою результати сприятимуть збереженню соціального миру як важливого фактору єдності країни.

          Термін виконання Програми – 2019-2021 роки.

          Орієнтований обсяг фінансування Програми – 1524 тис. грн. на рік.